Шановні гості!
"Хто б не прийшов у захват, обнявши одним поглядом безподібне це місце? Немарно турки називали Очаків маленьким Царьградом або Стамбулом. Велична картина! Наліво ліман, направо - Чорне море, проти очей - Кинбурнська коса, як язик землі, що розсікає мрачну хвилю, подаль, в тому ж морі, обкладений гарматами острів Березань. Який пензель стилей створив такий малюнок з витонченої природи?" - так висловив своє враження від цих місць князь Іван Міхайлович Долгорукий в 1810 году.
Панове! Ви можете відчувати, як кажуть, священий трепет, ще й тому, що саме тут де розташовано наш "Форт Геліос", зароджувався Очаків. Навесні, 2600 років тому, після декілька годин подорожі з Борисфену, корабль з запасами пресної води, їжі та вина причалів до цієї гавані. На берег вийшли молоді греки ахейці Аріант, Арістей, Діофант, Леохар, Деметрій, Демогор, Полідевк та три дівчини - Оріфія, Ілектра та Апанасія.
Принсши жертви Аполону та всім богам вони пойшли оглядати околиці нової для них землі. Дойшли до Березанського заливу, а к ночі повернулися. Їм сподобалась ця місцевість. Із радістю вони розпалили багаття та влаштували щось на зразок пікнику.
Сидячи біля багаття, юнаки приняли рішення повертатись до Борисфену та розповісти старшим про це дивовижне місце, а в перших числа травня повернутися. Як тільки небо освітилося промінями утряшньої зорі, четверо ахейців зійшли на корабль та дружно нелегли на весла. На березі залишись Аріант, Арістей та Діофант з дівчинами. Через два дні їм належало запалити призивне багаття вночі, щоб повертаючись їх друзі не збилися з курсу. Не так вже й легко це було зробити, тому що поблизу не було чогось такого, з чого можно було розпалити добре багаття. Довелося піти на пошуки торічної сухої трави та сухих морських водорослей.
На морі заштормило. Постійно дув південно-східний, найнебезпечніший у ціх водах вітер. Зачекавши доки шторм зкінчиться, друзі повернулися лише через тиждень. В темряві вони побачили вогонь на березі. "Алектор! Так ми назовемо наше нове місце мешкання". Це значило "сторожовий вогонь".
Тож, ласкаво просимо в Алектор!
